Methodics

Useful Information

Вимоги до сучасного уроку

1. Урок спрямований на високі кінцеві результати, на підвищення якості й ефективності навчання, на всебічний розвиток особистості.
2. Урок – відносно самостійна ланка в системі навчання.
3. Урок будується як цілісна система взаємодії учителя і учнів на основі співробітництва.

    Мета – Конкретний учитель – конкретні учні – результат. 

     4.Урок будується на основі:

           а) програмних вимог;

           б) врахування можливостей учнів;

           в) врахування можливостей учителя, його творчого потенціалу.

      5. Кожний урок має точне дидактичне призначення:

           - засвоєння нових знань;

           - формування умінь і навичок;

           - повторення, закріплення, застосування знань;

           - контроль і оцінка знань;

           - узагальнення і систематизація знань та ін.

      6. На уроці комплексно вирішуються завдання освіти, виховання і розвит-

          ку.

      7.Урок має раціональну структуру.

      8. Зміст навчального матеріалу відповідає основним принципам (науко-

          вість, зв'язок з життям, системність, наступність та ін.)

      9. На уроці застосовуються  різноманітні форми, методи і засоби навчан-

          ня, інноваційні технології. Учитель забезпечує їх оптимальне поєднан-

          ня.

      10.Учитель використовує нестандартні форми проведення уроку.

      11.На уроці забезпечується здійснення між предметних зв’язків.

      12.Учитель розвиває навчальну, пізнавальну діяльність учнів і управляє

           нею, здійснюючи стимулювання, організацію, контроль, оцінку діяль-

           ності, озброює учнів прийомами самостійної роботи, формує навички

           самоконтролю.

      13.На уроці здійснюється диференціація і індивідуалізація навчання.

      14.Для проведення уроку створені необхідні умови: матеріальні, мораль-

           но – психологічні, гігієнічні, естетичні.

      15.Урок проводиться за планом – творчим робочим документом учителя.

      16.Проводячи урок за планом, учитель готовий перебудувати його в разі

           необхідності.

      17.Висока результативність уроку.

      18.Учитель проводить самоаналіз ходу і результатів уроку.

             

                                                                Схема самоаналізу уроку 

1.      Виконання вимог програми з предмета.

2.      Розв’язування головних освітніх, виховних і розвиваючих завдань. Чи вірно були визначені цілі уроку? Чи вдалось їх   пов’язати із завданнями попередніх і наступних уроків? Чи були досягнуті цілі уроку?

3.      Обгрунтування вибраної структури і методичних прийомів ведення уроку.

4.      Аналіз діяльності учнів на уроці.

Продумуючи структуру і працюючи над конспектом уроку, весь час контролюйте себе питаннями: “Я пояснюю, а що в цей час будуть робити учні? Я опитую, а чим у цей час займається клас?”

5.      Використання основного навчального обладнання.

6.      Аналізуючи урок, згадайте, як відповідали ваші учні, чи відповідав зміст їх відповідей поставленим питанням? Наскільки відповіді були

логічно грамотними? Яку роботу ви провели для формування навичок монологічного мовлення?

Handbook

Motivation

Проблема мотивації в навчанні виникає по кожному шкільному предмету. Однак особливо гостро стоїть проблема мотивації вивчення іноземних мов у загальноосвітній школі. При цьому до моменту вивчення і на самому початку в учнів, як правило, висока мотивація.

Їм хочеться спілкуватися іноземною мовою зі своїми ровесниками; принадною виявляється можливість декламувати вірші і співати пісні на іноземній мові; читаючи пізнавати про інші країни. Велика кількість дітей вбачає у вивченні іноземної мови щось «пригодницьке», проникнення в новий незнайомий світ; привабливою виявляється можливість перевтілюватися. Словом майже у віх є бажання володіти іноземною мовою, вміти спілкуватись безпосередньо, через книгу і листування. Але щойно починається процес оволодіння іноземною мовою, відношення учнів міняється, багато розчаровуються. Адже цей процес передбачає період накопичення «будівельного матеріалу», стадію неминуче примітивного змісту, подолання різноманітних складностей, що відсуває досягнення мети, про яку мріялось.

В результаті зменшується мотивація, зникає зустрічна активність, слабне воля, спрямована на оволодіння іноземними мовами, знижується успішність в цілому, яка в свою чергу негативно впливає на мотивацію. А згодом вже дорослими шкодують з приводу втраченого незадоволення не тільки собою, але головним чином, постановкою навчання іноземній мові.

Виникає питання: чи не є спад мотивації з усіма його наслідками об’єктивним процесом, якому неможливо протистояти? На щастя, це спростовує досвід кращих вчителів, учні яких успішно оволодівають іноземною мовою у необхідних межах. Вони відчувають свій прогрес і почуваються задоволеними від цього, тому висока мотивація супроводжує весь період їх навчання, значно підкріплюючи його. Після закінчення школи такі учні використовують набуті навички і вміння з професійною метою. Тож можливість збереження і розвитку  мотивації учнів до вивчення іноземної мови існує. Усе залежить від мотиваційної сфери людини, на яку впливають соціальні мотиви або характер її діяльності.

Види мотивації:         

      зовнішня

·         широка соціальна

·         вузькоособистісна

·         дальна (дистантна, відстрочена)

·         близька(актуальна)

      внутрішня

·           мотивація успішності

·           комунікативна

·          лінгвопізнавальна

·          інструментальна

Яку ж роль відіграє кожен з видів мотивації стосовно іноземної мови?

Широка соціальна мотивація процесу навчання пов’язана  з досить гострим почуттям громадянського обов’язку перед країною, перед рідними, близькими людьми, пов’язана з  думками про навчання, як про шлях до засвоєння великих цінностей культури, як засіб, що дозволяє нести людям добро і користь, з уявою про навчання, як шлях до здійснення свого призначення в житті. Так, для учнів основою для оволодіння іноземною мовою може стати перспектива участі в різноманітних міжнародних форумах. Для посилення впливу ШСМ слід створювати спеціальні власне методичні засоби наочної презентації  (кінофільми, уривки х художніх творів). Це може наблизити і зробити відчутною далеку мету, створивши готовність до затрат часу і сил. Проте тут зовнішня мотивація змикається з внутрішньою і підкріплюється нею.

Вузькоособистісна визначає відношення до оволодіння іноземною мовою, як способу самоствердження, а інколи як шлях до особистого благополуччя. Тут можливий досить широкий діапазон морального плану: від громадянських мотивів до вузькоегоїстичних. Наприклад: «Хочу бути перекладачем-міжнародником»-це престижно. «Хочу стати секретарем-референтом із знанням іноземної мови. Це добре оплачувана робота, зможу допомагати батькам і створити власну сім’ю.    Можлива і негативна мотивація. «Я не люблю іноземну мову, але треба оволодіти нею, щоб хлопці переконалися, що й тут я можу бути лідером».

Дистантна розрахована на досягнення кінцевого результату навчання.

Тим не менше її стимулюючий вплив на процес навчання може  бути досить сильним. Важливо тільки будувати процес навчання таким чином, щоб учні відчували сходження до поставленої мети.

Лінгвопізнавальна мотивація полягає у позитивному відношенні учнів до самого мовного матеріалу, до вивчення основних властивостей мовних знаків. Щоб зацікавити учнів мовним «будівельним матеріалом» необхідно, по-перше, звести до мінімуму часовий розрив у роботі над мовним матеріалом і його використання у мові, тобто побудувати роботу над мовним матеріалом таким чином, щоб учні бачили мовну перспективу його застосування. Наприклад, засвоюється словниковий матеріал по темі «Урок іноземної мови»; бажано на цьому ж уроці або на наступному спонукати учнів до його використання в умовних ситуаціях: «Розкажи своєму другові, що ви робите на уроках іноземної мови, і запитай, як він вивчає іноземну мову.»

По-друге, треба надавати установці, яка стосується роботи над мовним матеріалом, цілеспрямований характер: «Зараз ми засвоїмо такий словниковий матеріал; він буде потрібний нам для бесіди про…, для розігрування п’єски, при читанні оповідання…» І в цьому випадку створюється мовна перспектива.

По-третє, мовний матеріал, що підлягає засвоєнню на уроці, потрібно орієнтувати на одну тематичну область, навіть якщо він включає і поза тематичний матеріал, типу мовних кліше, модально-оцінювальної лексики і граматичних явищ. В цьому випадку весь шлях  до засвоєння мовного матеріалу через тренування до використання буде побудований на одній змістовній основі, що в кінцевому результаті істотно для вирішення комунікативних задач. Важливо спонукати учнів до накопичення мовного матеріалу. Для цього рекомендується застосовувати різноманітні мовні ігри, органічно включаючи їх в урок. Атмосфера азарту, дух змагання, радість перемоги активізують сприйняття і запам’ятовування.  Ігри-змагання, пов’язані з групуванням мовних явищ на основі якогось принципу, сприяють перебору слів граматичних форм, графем в момент найбільш напруженої роботи мозку, і гарантує запам’ятовування. Тут маються на увазі ігри типу: «Який ряд згадає більше слів на тему…», «Який ряд швидше зробить…»

Інструментальна мотивація випливає з позитивного відношення учнів до певних видів роботи. Необхідно озброїти учнів певними прийомами оволодіння іноземною мовою, включати учня в самостійну навчальну діяльність. Тобто, «вчити вчитися». При роботі над розширенням  лексичного запасу, доцільним є створення картотеки (картки з малюнками, на зворотному боці яких написане відповідне слово на іноземній мові), складання власних довідників(які поповнюються від класу до класу).

Оскільки мотивація  має велике значення у навчанні іноземної мови, то вчителеві важливо своєчасно зберегти, збудити і підтримати її (використання наочності, ІКТ). Але для цього учителеві необхідно бачити можливі джерела мотивації.

Джерела мотивації:

ü  1.Усвідомлення і прийняття учнем соціальної необхідності вивчення іноземної мови.(праця має суспільний сенс)

ü  2.Формування в учнів особистісних потреб вивчення іноземної мови.(постійна потреба самовираження)

ü  3.Задоволення від самого процесу навчання. В.О. Сухомлинський

підкреслював, що навчання втрачає свою виховну цінність, якщо воно не забезпечує реальних успіхів.

ü  4.Сам учитель.(стосунки, що склалися між учителем і кожним учнем). Зростання професійного досвіду  вчителя іноземної мови перш за все полягає у його оволодінні прийомами, що стимулюють спілкування.

Проблема мотивації є дійсно однією з найважливіших проблем на сучасному етапі викладання англійської мови.

Адже мотивація визначає продуктивність навчальної діяльності і є її органічною складовою. Наближення мовної діяльності на уроці до реальної комунікації дає можливість використовувати мову як засіб спілкування, підвищує інтерес учнів до навчання.